Сторінка батьків
Мобільний додаток «Твоє право»
http://www.donbasssos.org/mob_dodatok-2/
Готуємо до навчання у школі / пам’ятка
Що потрібно для успішного старту першокласника. Рекомендації батькам
Перший клас — певною мірою випробування для дітей і батьків. Нові форми роботи, зміна розпорядку дня та незнайомий колектив. Скористайтеся рекомендаціями та допоможіть дитині підготуватися до навчальної діяльності
| Самоорганізація Час від часу пропонуйте дітям виконати вдома завдання, що безпосередньо не пов’язане з освітнім процесом. Наприклад, розповісти про свої враження від екскурсії, підготувати виступ до родинного свята, намалювати листівку другові, скласти розповідь про домашнього улюбленця тощо. Складіть разом розклад цікавих справ, де схематично позначте вид діяльності та час, зокрема на вихідні. Тут можна визначити час для гри, рухливих розваг, сталих домашніх обов’язків тощо. Розмістіть розклад на видному місці, бажано біля годинника. Так ви допоможете майбутньому першокласнику «подружитися з часом» і сформувати навички самоорганізації, зокрема: Надалі ці навички зумовлять у дитини відповідальне ставлення до систематичного виконання завдань. |
| Упевненість у собі Підтримуйте віру дитини у власні сили та формуйте в неї адекватну самооцінку. Шестирічний першокласник — дошкільник за віковими характеристиками — навчається, аби продемонструвати свої досягнення батькам, педагогам, одноліткам, бути «дорослим» і значущим. Тому не забувайте цікавитися настроєм дитини та її шкільними справами. Бо якщо вона відчує, що вам байдуже, то втратить жагу до навчання. |
| Здоров’я Зверніть увагу на стан фізичного розвитку та здоров’я дитини. Не ігноруйте хронічні захворювання чи алергію. Зважайте також на часті (4—6 разів на рік) захворювання дитини. Від стану здоров’я залежить, як вона буде навчатися, сприймати й пізнавати навколишній світ, запам’ятовувати інформацію, мислити, читати, писати, розв’язувати завдання тощо. Тож зважайте на цей чинник, аби визначитися, чи варто вже віддавати дитину до школи. |
| Раціон і режим Забезпечуйте майбутньому першокласнику повноцінні сон і їжу. Установлений час сну — це найліпший спосіб допомогти вашій дитині вчасно засинати й повноцінно висипатися. Лише завдяки цьому вона зможе поповнити енергію, яку витратила протягом дня. Щодо їжі, то вона має бути поживною, щоб організм отримував речовини, необхідні для нормальної роботи мозку, серця, легенів та інших органів. Окрім того, збалансоване харчування запобігає гіповітамінозу. |
| Рухова активність Організовуйте активність дитини. Якщо вона постійно рухається: стрибає, бігає, грається, — то вона здорова. Тож не зупиняйте дитину й не примушуйте її посидіти. Натомість грайте в рухливі ігри, що розвивають гнучкість, спритність і швидкість. Улітку привчайте приймати прохолодний чи контрастний душ, купайтеся у відкритих водоймах — це зміцнить нервову, імунну й інші системи організму. Такі заходи сприятимуть повноцінному фізичному розвитку дитини, загартують її та поліпшить стан здоров’я. |
| Комунікація Зважайте на самовідчуття дитини в колективі. Це ще один важливий показник готовності до школи. Сором’язливий першокласник, найімовірніше, втомлюватиметься від великої кількості однолітків. «Діти штурхаються і шумлять», — скаже він, коли повернеться додому після уроків. Що потрібно зробити, якщо дитина втомлюється від однолітків у школі? Найперше — не залишайте її на групу продовженого дня. Активні й товариські діти також можуть зіткнутися з проблемами спілкування. Наприклад, не вміють тримати дистанцію з дорослим, якому може бути неприємним фамільярне ставлення. Тому навчайте дитину спілкуватися з однолітками й дорослими відповідно до соціальних норм. |
| Уважність Дізнайтеся, як дитина розуміє, сприймає та запам’ятовує інструкцію. Запропонуйте їй зібрати щось із конструктора, приміром будиночок із шести кубиків. Або виконати графічне завдання, наприклад, домалювати поруч із певною фігурою ще кілька таких самих. Зверніть увагу, скільки часу знадобиться дитині, щоб почати виконувати завдання. Якщо вона більше п’яти хвилин не може сконцентруватися, то й у класі, після того як учитель дасть завдання, вона ловитиме ґав і не включиться вчасно у процес. |
Поради батькам під час карантину
Чи варто розмовляти з дітьми про коронавірус і як правильно взаємодіяти з ними на час карантину
Зараз дуже непростий період для всіх, і помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони на це реагують, навіть якщо просто віддзеркалюють поведінку батьків.
ДІТЯМ ВАРТО РОЗПОВІДАТИ ПРАВДУ про те, що відбувається. Вони все помічають. Коли інформація відсутня, малеча починає застосовувати свою уяву та фантазію – це сприятливе підґрунтя для тривоги. Говорити потрібно лише правду, але спрощувати її: не використовувати складних термінів, не описувати детально наслідки захворювання. Те, як подавати інформацію, залежить від віку дитини. Дітям дошкільного віку, наприклад, можна пояснювати це через гру.
ПОЧАТИ ІЗ СЕБЕ. Насамперед батькам варто звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Діти часто віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою тривожність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.
АКЦЕНТУВАТИ НА ДІЯХ. Можна розповісти про симптоми, які виникають під час цієї хвороби. Пояснити, що є вірус і багато людей хворіє, але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки тощо.
Батьки мають бути максимально відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Якщо не знаєте чогось, можна разом із дитиною знайти інформацію у наукових статтях: бути дослідниками разом. Не можна ігнорувати її запити. За своєю природою діти дуже допитливі, вони потребують постійного потоку інформації для розвитку та формування нервової системи.
Діти до певного віку не можуть аналізувати інформацію та розуміти, де правда, а де ні. Батьки, які проговорюють те, що відбувається, допомагають малечі сформувати свою думку та бачення ситуації. Коли малюк поводиться пасивно і не запитує про вірус, ймовірно, у неї існує страх. Не розповідаючи про вірус, ми можемо підсилювати ці почуття. Тому варто знайти підхід до дитини й поговорити про ситуацію, що склалась.
«Карантин потрібно пережити»
Дорослим людям важко перебувати в ізоляції, а дітям це набагато складніше. Наше ставлення до дитини у цей період має бути толерантним, більш підтримувальним і спокійним, ніж зазвичай.
ЗБЕРЕГТИ ЗВИЧНИЙ РЕЖИМ ДНЯ. Розпорядок дня – це те, що дає почуття безпеки дитині. Тобто лягати спати і прокидатись у той самий час, снідати, обідати й так далі. Звісно, у режимі карантину відтворити його на 100% буде складно, але треба постаратись зберегти основні пункти.
СТАВИТИ РЕАЛІСТИЧНІ ВИМОГИ. На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.
ПОЯСНЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ХТОСЬ ІЗ БАТЬКІВ БУДЕ ЗАЙНЯТИЙ, ПОТРІБНО ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ. Знову-таки, це планування дня і чітке обмеження часу на роботу та відпочинок. Дітей варто попереджати, що найближчої години дорослі не зможуть приділяти так багато уваги дитині. Але цей час мине і згодом ви зможете погратись чи зробити щось разом.
У період карантину батькам потрібно бути з дитиною і реагувати на її потреби. Щоб дитині було простіше, можна використовувати позитивні підкріплення: наприклад, за кожне виконане завдання давати наклейку, за п’ять таких стікерів – приз. Така гра допомагає дитині витримувати ці періоди тимчасового дискомфорту (наприклад, коли батьки зайняті роботою) задля винагороди.
Пам’ятка для батьків щодо правил дорожнього руху
- Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.
- Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.
- Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.
- Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
- Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
- З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
- Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.
- Не виходьте з дитиною з за машини, з за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.
- Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
- Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.
- У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.
