ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Цей вік є періодом розквіту сюжетно-рольової гри. Збагачуються зміст і форми інших видів діяльності дитини. Значну роль відіграє навчання.

Провідна діяльність

Відбувається подальше ускладнення сюжетів гри, зростає їхня різноманітність і розгор­нутість. Гра дедалі набирає творчого характеру.

Розвиваються інші види гри: режисерські, ігри-фантазії, ігри з правилами. У процесі розвитку гри розвиваються стосунки між членами дитячого колективу. Вона згуртовує дітей, збагачує їхній реальний досвід взаємин.

Набуває подальшого вдосконалення конструювання. У п'ять років дитина вже може конструювати як за умовами, що пропонує дорослий, так і за власним задумом.

Для художньо-мовленнєвої діяльності характерне бажання дитини створювати власні казки, незвичайні історії, вигадки. Вона розповідає ці історії виразним, голосним мовленням з багатими інтонаціями. Найбільше розуміння змісту літературного твору відбувається через його програвання.

Спостерігаються значні індивідуальні відмінності в наданні переваги репродуктивним або творчим формам діяльності.

Істотну роль починають відігравати елементи навчальної і трудової діяльності.

 Діти п'яти років можуть систематично виконувати посильні трудові обов'язки. Вони намагаються зробити щось корисне для інших, бути погрібними їм. Зароджується розуміння суспільного значення праці.

Дошкільники починають відрізняти навчальні завдання від гри, практичних життєвих ситуацій, з інтересом ставляться до навчання, але сприймають і запам'ятовують тіль­ки ті знання, які можна безпосередньо використати в грі або в художній діяльності. Діти прагнуть навчатися.

Розвиток пізнаваної сфери

Наприкінці шостого року сприймання стає ще більш цілеспрямованим, точним та узагаль­неним.

Пам'ять — довільна як під час сприйняття та збереження інформації, так і під час від­творення. Відбувається бурхливий розвиток наочно-образного мислення.

Експериментування з новим матеріалом з метою відкриття нового — ще одна важлива характеристика мислення цього вікового періоду.

В цьому віці починає розвиватися.словесно-логічне мислення. Діти розмірковують про явища, роблять елементарні висновки.

Питання дитини здебільшого спрямовані на пізнання світу, отримання знань.

Уява все більше набирає творчого характеру. Дитина здатна передбачати майбутнє, може уявити не тільки кінцевий результат власної діяльності, а й її проміжні етапи.

Наприкінці шостого року складається довільна увага. Діти можуть цілеспрямовано, свідомо виділяти предмети з оточення, які їм потрібні, зосереджуватись на них.

Емоційний розвиток

Діти старшого дошкільного віку більш стримані та менш образливі. Наприкінці шостого року можуть приховати страх, агресію, сльози. Засвоюють "мову" почуттів: міміку, жести, пози, інтонації голосу тощо. Відбувається подальша диференціація почуттів. Тепер уже діти здатні відчувати гордість, жалість, ревнощі, заздрощі. У ставленні до дітей інших вікових категорій виникає специфічне почуття "старшості".

Розвиток вольової сфери

Діти п'яти років можуть обмежувати свої бажання, долати перешкоди, правильно оціню­вати результати власних дій. Наприкінці шостого року дитина може підкоряти свою увагу вимогам дорослого та усвідомлювати цю необхідність. Контролювання власної поведінки стає більш тривалим і стійким.

Розвиток особистості

Наприкінці шостого року уявлення про себе стають більш самостійними. Однак самооцінка все ще залишається завищеною.

У цей період формуються нові якості особистості: почуття справедливості, адекватне переживання удачі або невдачі, здатність регулювати спільну діяльність, колективізм, дисцип­лінованість, стриманість, відповідальність.

Можливі кризисні періоди

Можливості дитини переросли види діяльності, в яких вона задіяна, і насамперед - гру: соціальна ситуація розвитку: "Я великий(а)", "Я немалий(а)" - домагання ролі дорослого, усвідомлення ролі школяра, прагнення до самостійності. Тому дитина з радістю сприймає перс­пективу вступу до школи.

Види продуктивної діяльності

Показники соціальної компетенції дитини :

•  вільно орієнтується а приміщенні дитячого садка та на його території, у найближчому районі;
• виконує правила поведінки в транспорті; сумлінно виконує обов’язки чергового;
• уміє розрізняти міський і міжміський транспорт, називати марки машин;
• користується назвою держави;
• знає, поважає державну символіку;
• орієнтується в місцезнаходженні України на карті;
• знає, з якими країнами межує Україна ;

Показники компетенції дитини з математичного розвитку :

• порівнює предмет за допомогою умовної мірки;
• уміє лічити в межах 10 в прямому і зворотному напрямках, установлює відповідність « кількість – число – запис числа »;
• визначає відношення між числами в межах 10;
• додає та віднімає числа в межах 10 , користуючись дидактичним матеріалом, записує найпростіші вирази;
• уміє розв’язувати задачі на одну дію;
• знаходить у довкіллі об’єкти схожі на геометричні фігури, пояснює свій вибір .

Показники компетенції дитини з мовлення :

• оволодіває чіткою вимовою всіх звуків рідної мови;
• вживає граматичні форми рідної мови згідно із законами граматики ;
• володіє навичками розгорнутого , послідовного, логічного, зв’язного мовлення, складає різного типу розповіді;
• оволодіває культурою мовленнєвої комунікації.

Показники компетенції дитини з підготовки руки до письма :

• правильно сидить, тримає олівець під час письма ; рухає руку вздовж рядка, орієнтується на сторінці зошита; зображує й розташовує  в робочому рядку запропоновані елементи візерунків, букв тощо;
• записує друкованими літерами на слух букви, склади, слова.

Показники  компетенції дитини з навчання грамоти :

• читати дво- і трибуквені склади різної структури, слова з ними;
• робить спроби читати речення та короткі тексти;
• розуміє прочитане .

Показники компетенції дитини з образотворчої діяльності :

• розрізняє жанри живопису;
• знаходить різноманітні композиційні рішення , виділяє головне в малюнку;
• створює живописні композиції, передає особливості художніх образів героїв, деталей їхнього одягу, аксесуарів, предметів побуту;
• самостійно добирає способи зображення, використовує виразні засоби, прийоми сюжетного і декоративного малювання ;
• створює образу у ліпленні, передає х – ні особливості тварин, людей, надає фігуркам виразності ;
• володіє різними способами та прийомами ліплення, передає виразність образу;
• уміє виконувати предметну і сюжетну аплікаційну роботу, володіє способами вирізання та прикріплення.